Папины рассказы

Сьогодні 8 березня 2011 року ....

 

Проснувся рано ...і пішла підсвідомість згадувати День матері ,який офіційно визнаний Міжнародним Жіночим Днем !!!

 Людство довго чомусь йшло до того дня , признаючи в принципі половину людства .!!!

 

Не буду торкатися цієї проблеми , але враховуючи переоцінку цінностей після смерті брата ...зроблю екскурс свого життя і почну з матері ...:

 

1. Штим Єва Григорівна народження 8.05.1911 року в селі Устіяново , Бесчатського повіту , Підкарпатського воєводства, Польща ... Їй  було десь 18 років , як її брат Юрко Штим  забрав її до Франції на працю .....вона була не грамотна.....бо до школи  вона, видно , не мала змоги ходити ...родина була велика і на освіту не звертали уваги ...бабцю звати було Катерина....про неї майже нічого не знаю , але мати часто згадувала , що вона  постійно мала головні болі ....

В 21 рік мати народила брата Михайла 28.09.1932 року , а Франка (Франсуа ) -  27.07.1934 року ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народилися ми в селі Ани-су-Лянс , район Бетюн , департамент Па-де-Кале...

Останні 13 років у Франції батько працював на коксо-хімічному комбінаті в селищі

Ванди-ле-Вієль, Па-де-Кале., розташований рядом з нашим місцем народження

Ани-су-Лянс...

Памятаю школу , що розташована біля мерії , і де хлопці окремо вчилися від дівчаток ,.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

Памятаю костел ніби як велика споруда - де ми часто дзвонили в дзвін з допомогою

товстого шнура в коридорі костела ...

Памятаю наші причастя з братом і то піднесення моральне в ці дні ....

Памятаю каруселі , які часто приїзджали біля мерії ...

Памятаю через маму ,що важив за рік після народження 14 кг і ссав груди десь до 3 років ...

Памятаю коксо-хімічний комбінат , де батько працював та горячі печі !!!

Памятаю єврея , який до війни приходив і продавав матеріали , а після війни знову появився ...

Памятаю вулиці, бетонний міст через залізну дорогу,що розділяє два села ... дома ,

де ми жили та ферму , де мати трохи працювала і здебільшого  потужними кіньми та возами...

не памятаю , як віз  колесом мізинець правої руки так придавив , що сплющений він до

сьогоднішнього дня ...

 

Всі  ці місця вдолося мені ще раз відвідати десь в  1987 році , дякуючи запрошенню Франсуази Заруцьки , якій я надавав послуги .як пекрекладач 4 рази по приїзду з Парижа... вона під час війни вийшла заміж за Заруцького - вуйка Миколи  Луки , який попросив мене допомогти ще на заводі РЕМА, де я довго працював з 1967 року.

Враження від поїздки змінилися від дитинячих очей і все тепер здалося маленьким , незначним....але земля французька в якісь мірі стала рідною !!!!

Тоді я ще переписувався з родиною Душко-Козак і зупинився  в неї ( Душко давно помер ) в селі нашого народження - Ани-су- Лянс...

Памятаю , як вона просила привезти матрьошки, елекричні самовари  та перстні золоті ...можливо помилково , а можливо і дійсно хотіла вона мене надути , помінявши перстні на другі , але ми порозумілися ... 

 

Наш батько - Івах Іван Дмитрович народження 24.06.1904 року виїхав з Польщі в 1926 році по контракту на працю в шахту на один рік ... потім працював на різних роботах ...

 

В 1946 році в грудні місяці батько рішив повернутися на рідні землі....їхали спочатку до Марселя , де чекали на корабль "Росія" конфіскованого у німців - в американському  військовому таборі два тижні....

 Памятаю, як ми хлопці бігали в порт збирати арахис та брали вино з великих бочок з Алжиру...

Памятаю , як кораблем постійно бігали по палубі і розглядали море  та риби , які слідували за кораблем ....

Памятаю порт Одеси , де вперше побачили бомжів ....

Памятаю , як нас запхали у скотські вагони і направили  в Комунарськ Луганської області- бо на Західній Україні для батька не було роботи ...

А рік був надзвичайно важкий і був голод ...батько почав працювати на коксо-хімічному комбінаті, але довго не зміг то витримати , бо почав пухнути і переїхав спочатку до Львова - до рідної сестри ...а потім в село ....

Тягнувся батько до рідної оселі . хоча міг вимагати квартири у Львові !!! Але цього він не знав ....та й не представляв собі життя без села .....так і почалося сільське життя ...

В селі не було де жити і тимчасово жили в домі , де народився батько , яких називали Легри ( бо багато в селі Івахів)....літом 1947 року спали в стодолі , а осінню батькові продала держава конфісковану хату....

То була родина Кечурів , які на своєму полі зробили криївку для бандерівців...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З  50-х років почалася колективізація , тобто конфіскували все у селян і почалося бідівництво колгоспу .......

За трудодні майже нічого не платили , тому батьки відправили брата Михайла вчитися на шевця в село Корналовичі Самбірського району... там він і коні пас...потім вчився на кравця і трохи працював у Львові , але

боявся трудностей і вернувся в район і почав працювати в торгівлі ...і до кінця життя був весь час завскладом ...

Михайло багато пив горілку ...отримав глибокий інсульт і 4 роки пролежав ...помер 26,01.2011 року...

Батько постійно працював на будівельних роботах в колгоспі і помер в 1973 році.

Мати померла в 1985 році.

 

Батько матері - Єви Григорівні  Штим - Григорій ( Жорж )мав восьмеро  дітей , а саме:

 

2.   Іван Григорович  народження   18...... року . Мав дочку з першою жінкою і 3 дітей з другою жінкою ,і, які виїхали до Росії....

 

3.   Антон Григорович народження 1898 року . Помер в 19       року в Самборі.Був вимушений тікати після війни  з Польщі до Самбора з возом і дітьми під час насильного переселення "ВІСЛА" . Мав 7 дітей :

 

     - Анна  1923 року народження живе в Австралії

     - Михайло 1925 року народження .Був молодим вивежений в Німеччину ...втік і виїхав в США ...помер в        США в 2009     році. Має сина Майкла - чистого американця , якого я бачив , коли мене Михайло запросив до США в 1989 році...Він було запросив спочатку Надю - дочку його сестри Марії , але їй не дали візи ..... ...тоді він мене запросив до США і в Москві і мені і Наді дали візу !!! Це був період РУХУ тому і дали !!! 

     - Зоня 1927 року народження  померла в 1994    році в селі Торчиновичі Старо-Самбірського району. Має сина Ореста , який вже помер в 60 років і помер в 2009 році та сестру Нюся народження 1953 року;

     - Іра 1929 року народження , живе в Самборі . Має двух синів - Богдана народження 1950 року та  Ігоря народження 1955 року ; і один і другий вже діди ...

     -  Марія 1930 року народження . Померла 20.02. 2008 році і похована в Сокалі . Має дочки - Оля народження 1964 року та Надя народження 1962 року.  Надя . як поїхала до США так і осталася : вийшла там заміж фіктивно ...розвелася і за київлянина вийшла заміж ...живе в США...

     -  Степан 1934 року народження . Помер в 1988    році і похований в Самборі .Має троє дітей: Іра народження 1961 , Марійка народження 1965 року та Ігоря народження 1959 року ;

 

     -   Геня 1938 року народження .Має сина Олега народження 1963 року ... працює вже давно в Іспанії ...

 

 4. -     Михайло  , який виїхав до Канади ...і там осталися якісь покоління ....Знаю ,що Михайло - син Антона , який життя провів в США - їздив іноді в Канаду відвідувати родину ...навіть я , коли був запрошений Михайлом

до США - та хотіли поїхати до Канади , але мені Консульство Канади в Чікаго не дали візи ...підкреслюючи ,що я там остануся...

Анна Баршовська ,що живе ще в селі Устіяново Польща мені розказувала ,що Михайло з Канади ніби був не рідний брат ( то треба вияснити !)...Данута сьогодні 13 березня 2011 року підтвердила , що Михайло - то двоюрідний брат !!! А сьогодні 14 березня 2011 року Надя із США дзвонила до Австралії до Анни - дочки Антона і сказала ,що Михайло з Канади - то був рідний брат Єви та Антона і Жоржа ....Марії і других ...

 

5.  Марія Григорівна  народження 18       року . За першим шлюбом мала Анну та Федора...а за другим шлюбом - Начка та Юзика.

 

Анна ( Баршовська) народження 1915 року і має діти : 

  - дочку Дануту народження 28 січня 1955 року. Живе разом з мамою Анною , яка ще пересусається по хаті  , маючи 96 років ....

  - сина Михайла , який помер в 19    році ...багато пив ...

  - сина

  -  дочка

 

6.  Настунька ( Анастасія ) народження 18     року . Вона не мала дітей ....

 

7.  Була ніби Ружя....вони переїхали до  Жидачіва по процесу "Вісла" і там померла ....мала сина Івана та дочку Маруся ....

 

8.  Юрко ( Жорж)Григорович народження 28.04.1901    року . Помер у Франції в 10.04.1952  року і похований в Лянсі. Мав 5 дітей :

     -  був перший хлопець , який був паралізований (його я бачив в дитинстві ) ...

     -  Анна народження 17.08.1929 року в Лянсі і живе в Луа су Лянс. Її чоловік - Ковальчук Михайло ,шахтар. Має двух синів - Ален народження 08.1954 року та Данієль народження 16.05.1953 року.

     -  Мішель народження 5.03.1935 року в Лянсі ....там і живе і має сина і дочку ....

     -  Франсуа народження 1940 року 20 лютого ....має двох синів , які живуть на острові Реюньон .Живе у Франції біля Гені - рідної сестри 15км майже в лісовій смузі ... син Ерве 14.03.1969 року та Джіль....

     -  Геня ( Женевьєв)народження 1.11. 1944 року в Лянсі . Має двух дочок...і 5 внуків ....

      

 Отака інформація на 13 березня 2011 року.

 

© 2023 by Rafael Nash. Proudly created with Wix.com

  • Facebook Clean
  • White YouTube Icon
  • Twitter Clean
  • White Instagram Icon